ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАР'ЄР ОСНОВА" 38878214

(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.

1. Інформація про суб’єкта господарювання.
 

Україна, 61102, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДОСТОЄВСЬКОГО, будинок 1

(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)

2.  Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.

Планована діяльність, її характеристика.

Планованою діяльністю ТОВ «КАР’ЄР ОСНОВА» передбачається видобування корисної копалини Основ’янського родовища піску (ділянка № 2, ділянки дорозвідки ділянки № 2), розташованого на південній околиці м. Харків. В рамках планованої діяльності передбачається видобування піску на двох ділянках Основ’янського родовища – ділянці № 2 та ділянці дорозвідки ділянки № 2, згідно зі Спеціальним дозволом на користування надрами № 6672 від 10.02.2023 року, виданим Державною службою геології та надр України. Розвиток гірничих робіт в кар’єрі здійснюється в південно-західному та західному напрямках з відпрацюванням сухих пісків та обводненого піску. Площа ділянки № 2 Основ’янського родовища піску становить 7,4 га; ділянки дорозвідки ділянки № 2 – 8,7 га. До корисної копалини у межах ділянки № 2 Основ’янського родовища відносяться алювіальні обводнені та сухі кварцові піски сучасного і верхньочетвертинного віку. До корисної копалини у межах суміжної ділянки дорозвідки ділянки

№ 2 віднесені алювіальні сухі кварцові піски сучасного верхньочетвертинного віку. Затверджені балансові запаси піску Основ’янського родовища становлять: ділянка № 2: кат. В (код класу 111)

– 245,1 тис. м3; ділянка дорозвідки ділянки № 2: кат. С1 (код класу 121) – 478,7 тис. м3.

Технічна альтернатива 1. 

Ділянка № 2 Основ’янського родовища піску розробляється згідно із затвердженим робочим проектом «Коригування проекту розробки Основ’янського родовища піску (ділянки №1, №2 та ділянки дорозвідки), розташованого на південній околиці м. Харкова», м. Харків, 2023 р. Розробка здійснюється комбінованим способом: сухі піски і розкрив розробляються екскаваторним способом в комплексі з бульдозером, обводнені піски – плавучим земснарядом з подачею пісків на карти намиву. Оскільки корисна копалина ділянки дорозвідки ділянки № 2 представлена необводненими пісками, розробка передбачена екскаваторним способом в комплексі з бульдозером.

Технічна альтернатива 2. 

Видобування сухої та обводненої корисної копалини «сухим» методом – транспортною системою розробки із застосуванням екскаваторів та бульдозерів.

3.  Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. 

Харківська обл. Харків Основ'янський

3.1   Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.

Планована діяльність буде здійснюватися в межах Харківської міської територіальної громади Харківського району Харківської області.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1. Харківська обл. Харків Основ'янський .

Основ’янське родовище піску розташоване на південній околиці м. Харків на лівому березі р.

Уди. Видобуток корисної копалини передбачається на ділянці № 2 та ділянці дорозвідки, яка безпосередньо примикає до ділянки № 2. Ділянка № 2 розташована на південному контурі підрахунку запасів родовища в вигляді смуги з простяганням з південного сходу на північний захід і обмежена з північного сходу озером (вироблений кар’єр). Ділянка дорозвідки примикає до ділянки № 2 з південного заходу. Видобуток корисної копалини на Основ’янському родовищі піску здійснюватиметься ТОВ «КАР’ЄР ОСНОВА» в межах наступних земельних ділянок: - ділянка № 2 - земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:12:057:0034 загальною площею 5,3227 га. Користування земельною ділянкою здійснюється згідно з договором оренди землі з Харківською міською радою. Цільове призначення земельної ділянки – 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; - ділянка дорозвідки ділянки № 2 – частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:12:057:0142 площею 11,2155 га. Користування земельною ділянкою здійснюється згідно з договором про встановлення земельного сервітуту з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Жовтневе лісове господарство». Цільове призначення земельної ділянки – 09.01 Для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг. В подальшому планується оформлення права користування на інші cуміжні земельні ділянки, що необхідні для реалізації планованої діяльності, в ліцензійних межах родовища.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2. Харківська обл. Харків .


Територіальна альтернатива 2 не розглядається, оскільки планована діяльність буде здійснюватися в межах діючого родовища, з географічною прив’язкою кутових точок визначених Спеціальним дозволом на користування надрами № 6672 від 10.02.2023 року.

4.  Соціально-економічний вплив планованої діяльності.

Вплив на соціальне середовище носить позитивний аспект. Найбільш важливим із соціально- економічних факторів є забезпечення робочими місцями місцевого працездатного населення та можливість поповнення місцевого бюджету (у тому числі сплати рентної плати за користування надрами), а також поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в районі із забезпечення будівельної галузі місцевою сировиною.

5.  Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).

Основ’янське родовище пісків розроблялося ТОВ «КАР’ЄР ОСНОВА» згідно зі Спеціальним дозволом на користування надрами № 3442 від 29.09.2004 року, виданим Державною службою геології та надр України. За результатами геологорозвідувальних і видобувних робіт, виконаних на родовищі у попередні роки, з урахуванням сучасних економічних умов була проведена повторна геолого-економічна оцінка Основ’янського родовища піску в межах спеціального дозволу та попередня геолого-економічна оцінка необводнених пісків ділянки Основ’янського родовища, що прилягає до контуру спеціального дозволу з південного заходу, з метою розширення меж спеціального дозволу. Матеріали повторної геолого-економічної оцінки були затверджені Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України № 5276 від 16.03.2021 року та отриманий Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6672 від 10.02.2023 року, виданий Державною службою геології та надр України. Корисна копалина Основ’янського родовища піску представлена двома шарами відкладів: верхній і нижній. Верхній шар – сучасні алювіальні піски жовтувато-сірі, жовті дрібнозернисті, кварцові. Нижній шар – піски обухівської світи еоценового віку, блакитнувато-зеленувато-сірі щільні з прошарками і уламками пісковику, зустрічаються перешарування глин і пісків. Залягання пісків горизонтальне, потужність їх, в основному, витримана. Корисна товща розділена на два горизонти: І горизонт – сухі піски, ІІ горизонт – піски обводнені. В геологічній будові ділянки № 2 приймають участь алювіальні відклади 1 надзаплавної тераси долини р. Уди І і ІІ горизонтів. Пісок І горизонту світло-жовтувато-сірий, сірий, кварцовий, дрібнозернистий, слабо глинистий, сухий потужністю від 1,6 до 2,6 м. Пісок ІІ горизонту сірий, зеленувато-сірий, світло-сірий, блакитнувато-сірий, кварцовий, тонко- дрібнозернистий, слабо глинистий, обводнений, потужністю від 5 до 13,8 м. Розкривні породи представлені грунтово-рослинним шаром незначної потужності (0,0-0,4 м). Підстеляюча порода – глина блакитнувато-сіра, сірувато-зелена щільна, піщаниста, (потужність до 3,0 м). В межах ділянки дорозвідки до контуру підрахунку включені запаси необводнених пісків (І горизонт). Необводнені піски в межах ділянки дорозвідки світло-жовтувато-сірі, сірі, кварцові, дрібнозерністі, слабо глинисті, сухі потужністю від 1,7 до 8,7 м, в середньому – 5,5 м. Розкривні породи представлені грунтово-рослинним шаром незначної потужності (0,2-0,3 м). Основ’янське родовище піску має просту геологічну будову, з непорушеним або слабо порушеним заляганням, витриманими кількісними і якісними параметрами покладів, та відноситься до 2 групи відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр. За результатами оцінки якості пісків Основ’янського родовища ділянки № 2 та ділянки дорозвідки ділянки № 2, встановлено: - сухі піски – придатні для виробництва цегли силікатної рядової повнотілої одинарної марок 150-200 за міцністю, F25 за морозостійкістю. - обводнені піски – придатні для виробництва важких бетонів з використанням щебеню фракції 10÷20 мм класу В12,5, В15, В25 за міцністю з нормативною витратою цементу, ніздрюватого бетону класу В2,5 за міцністю, D700 за середньою густиною, F25 за морозостійкістю, цегли силікатної рядової повнотілої одинарної марок 150-200 за міцністю, F25 за морозостійкістю. Результати визначення природної радіоактивності піску Основ’янського родовища доводять відповідність їх нормам радіаційної безпеки, а саме І класу і можливість їх використання в усіх видах будівництва без обмежень. Гідрогеологічні умови Основ’янського родовища пісків визначаються наявністю водоносного горизонту в четвертинних алювіальних пісках, які є корисною копалиною. Згідно з табл. 6.31 СОУ – Н МПП 73.020-078-1:2007 «Норм технологічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин» гірські породи родовища відносяться до І категорії труднощі екскавації, згідно класифікації ЄНіР (земляні роботи) до порід І категорії (породи, що допускають екскавацію безпосередньо із цілика без попереднього розпушування). Технологічна схема розробки родовища обумовлена геологічною будовою родовища та гірничотехнічними умовами. Гірничотехнічні, геологічні та гідрогеологічні умови на ділянці родовища прості та сприятливі для подальшого відпрацювання запасів відкритим способом. Розробка родовища здійснюється комбінованим способом: сухі піски і розкрив розробляються екскаваторним способом в комплексі з бульдозером, обводнені піски – плавучим земснарядом з подачею пісків на карти намиву. В якості гірничотранспортного обладнання прийняті: – для виймальних та навантажувальних робіт гідравлічний екскаватор типу Hitachi ZX200LC - 3 потужністю 127,0 кВт (Vк=1,0 м3) або аналог; – для розробки обводнених пісків в якості засобу гідромеханізації прийнятий земснаряд з електричним приводом типу МЗ-17Е продуктивністю по пульпі 1500 м3/год; – для допоміжних робіт та будівництва дамб обвалування карт намиву – бульдозери Т-170 (N=160,0 кВт) або аналоги; – для транспортування гірничої маси прийняті автосамоскиди КрАЗ в/п 12÷18 т або аналоги. Згідно зі Спеціальним дозволом на користування надрами № 6672 від 10.02.2023 року залишок запасів на балансі підприємства станом на 01.01.2022 р. складає: по ділянці № 2 за категорією В – 245,1 тис.м3, по ділянці дорозвідки ділянки № 2 за категорією С1 – 478,7 тис.м3. Після повного закінчення видобутку корисної копалини на родовищі створюється вироблений простір, який підлягає гірничотехнічній і біологічній рекультивації. До рекультивації порушених земель залучаються тільки відкоси залишкової кар’єрної виробки – по сухим піскам, а гідрокар’єр рекультивується під водойму. Площа кар’єру ділянки дорозвідки ділянки № 2 рекультивується під лісонасадження. Максимальна річна продуктивність підприємства з видобутку пісків становить 125 тис. м3. Розрахунковий термін видобування – 12 років.

6.  Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1.

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються згідно з чинним законодавством України з дотриманням нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище, санітарних нормативів на межі санітарно-захисної зони, радіаційного контролю, управління відходами, тощо: - здійснення постійного контролю технічного стану механізмів та транспорту при розробці родовища; - додержання параметрів системи гірничих робіт; - систематичний геолого-маркшейдерський контроль за прийнятою системою розробки; - управління відходами у відповідності санітарно-гігієнічних вимог та природоохоронного законодавства; - викиди від стаціонарних джерел повинні здійснюватися за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - не перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у повітрі на межі санітарно- захисної зони (СЗЗ) та житлової забудови; - питне водопостачання для працівників здійснювати відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеною для споживання людиною»; - моніторингові спостереження компонентів довкілля відповідно до умов Висновку з ОВД та Програми/Плану післяпроектного моніторингу); - виконання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони надр; - санітарно-гігієнічні обмеження – допустимі рівні звуку (дБА) на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) та житлової забудови; - радіологічний контроль видобутої сировини; - дотримання вимог Водного Кодексу

України; - дотримання вимог Земельного Кодексу України; - виконання правил протипожежної безпеки. Обмеженнями впливу на рослинний і тваринний світ є законодавчі вимоги щодо збереження біорізноманіття об'єктів рослинного і тваринного світу; недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин; запобігання небажаним змінам природних рослинних угруповань та негативному впливу на них господарської діяльності.

щодо технічної альтернативи 2.

Екологічні та інші обмеження аналогічні Технічній альтернативі 1.

щодо територіальної альтернативи 1.

-      розробка родовища в межах розвіданих та затверджених і апробованих запасів; - дотримання нормативного розміру санітарно-захисної зони.

щодо територіальної альтернативи 2.

Не розглядається через відсутність територіальної альтернативи 2.

7.  Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1.

-    дотримання технології, передбаченої проектом розробки родовища; - зняття рослинного шару ґрунту, зберігання його в тимчасових відвалах та використання для рекультивації після закінчення розробки родовища; - підтримка виробленого простору та контроль за його станом; - захист земельних ресурсів та ґрунтів від забруднення нафтопродуктами про роботі машин та механізмів, заправка та ремонт машин та обладнання тільки в спеціально відведеному для цього місці; - виконання заходів щодо запобігання та зменшення пилоутворення під час видобутку, транспортуванні та переробці корисних копалин; - виконання заходів щодо інженерної підготовки та захисту території від несприятливих природних явищ (зсувів, ерозії, змивів, захисту території кар’єру від підтоплення ґрунтовими та поверхневими водами тощо) із урахуванням інженерно-геологічних вишукувань; - гірничотехнічна та біологічна рекультивація для укріплення відкосів. Проектні рішення в період проведення підготовчих та видобувних робіт будуть забезпечувати охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи.

щодо технічної альтернативи 2.

Такі ж як для технічної альтернативи 1.

щодо територіальної альтернативи 1.

Компонування комплексу технологічного обладнання з урахуванням вимог техніки безпеки і виробничої санітарії.

щодо територіальної альтернативи 2.

Не розглядається через відсутність територіальної альтернативи 2.

8.  Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:

щодо технічної альтернативи 1. 

-    на клімат і мікроклімат: вплив не  передбачається.  - на  атмосферне  повітря:  допустимий вплив. При проведенні видобувних робіт на ділянці № 2 та ділянці дорозвідки ділянки № 2 Основ’янського родовища піску передбачаються викиди пилу при проведенні розкривних робіт;


навантаженні та транспортуванні ґрунтово-рослинного шару і розкривних порід в тимчасові відвали, розробці сухої корисної копалини, при дефляції з поверхонь відвалів розкривних порід та карт намиву, навантаженні та транспортування сухого піску, при роботі двигунів внутрішнього згоряння гірничої техніки та автотранспорту. При розробці обводнених пісків ділянки № 2 викиди забруднюючих речовин не здійснюються. Земснаряд, за допомогою якого здійснюється розробка обводнених пісків, обладнаний електричним приводом. Очікувані максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та межі найближчої житлової забудови з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря не перевищуватимуть нормативів гранично допустимих концентрацій. - геологічне середовище: структурні зміни геологічного масиву внаслідок добування корисної копалини, складування розкривних порід і ґрунтово-рослинного шару на поверхні. Прояви екзогенних геологічних явищ можливі лише на промисловому майданчику кар’єру. Враховуючи геологічну і гідрогеологічну характеристику території та рельєф місцевості, небезпечні геологічні процеси на суміжній території не передбачаються (обвали, зсуви, суфозія, ерозійні процеси); активація ендогенних процесів в результаті експлуатації кар’єру не передбачається. - земельні ресурси, ґрунти: забруднення ґрунтів в процесі ведення робіт не очікується. Після закінчення видобутку корисної копалини на родовищі створюється вироблений простір, який підлягає гірничотехнічній і біологічній рекультивації. До рекультивації порушених земель залучаються тільки відкоси залишкової кар’єрної виробки – по сухим піскам, а гідрокар’єр рекультивується під водойму. - поверхневі водні об'єкти, підземні води: допустимий вплив. Гідрогеологічні умови Основ’янського родовища пісків визначаються наявністю водоносного горизонту в четвертинних алювіальних пісках, які є корисною копалиною. Обводнені піски ділянки № 2 розробляються плавучим земснарядом з подачею пісків на карти намиву. Водопостачання земснаряда виконується за оборотною схемою зі скидом освітленої води з карт намиву в відроблений простір кар’єру, який заповнений ґрунтовими водами. Підживлення цієї системи здійснюється за рахунок притоку ґрунтових вод в кар’єр. Атмосферні води, що випадають на площу кар’єру, фільтруються в піщаний ґрунт і підживлюють водоносний горизонт, приурочений до обводнених пісків, тому відкачка ґрунтових і атмосферних вод із кар’єру не потрібна. Досвід тривалої експлуатації діючого кар’єру свідчить про те, що виїмка піску і утворення на місці розробок водойми не надає помітного впливу на гідрогеологічні умови. Хімічне і мікробне забруднення водоносних горизонтів не прогнозується. Скидання забруднених стічних вод в гідрологічну мережу не планується. Основ’янське родовище піску розташоване в долині р. Уди, на її лівому березі, та неподалік від впадіння в неї р. Лопань. Відстань від межі ліцензійної ділянки Ділянки № 2 до заплави р. Уди становить близько 540 м, до р. Лопань – 1,19 км; ліцензійна ділянка Ділянки дорозвідки розташована на відстані близько 775 м до заплави р. Уди та 1,4 км до р. Лопань, що відповідає вимогам Водного кодексу України щодо встановлення водоохоронних зон водних об’єктів (50 м для малих річок). - рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти: в межах контуру підрахованих та затверджених запасів ділянки дорозвідки ділянки № 2 Основ’янського родовища піску розташовані землі лісогосподарського призначення. Здійснення планованої діяльності з видобутку піску буде здійснюватися відповідно до вимог Лісового кодексу України, Законів України «Про рослинний світ», «Про тваринний світ». В районі розташування родовища відсутні об’єкти природно-заповідного фонду, шляхи міграції тварин і птахів, відсутні нерестилища риби. - навколишнє соціальне середовище (населення): позитивний вплив. Важливим із соціально- економічних факторів є поповнення місцевого бюджету (у тому числі сплати рентної плати за користування надрами), забезпечення сировиною галузі будівництва, забезпечення зайнятості місцевого населення. - навколишнє техногенне середовище: негативного впливу на цивільно- житлові та промислові об’єкти, наземні та підземні споруди, а також на соціальну організацію території (включаючи зони рекреації та культурні ландшафти) не передбачається. - шумовий вплив: помірний вплив, пов'язаний з роботою двигунів кар’єрної техніки і транспорту. - вплив вібрації відповідає вимогам діючих санітарних та природоохоронних норм. Передбаченими рішеннями потужність зазначених впливів мінімізована.


щодо технічної альтернативи 2.
 

Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля аналогічні технічній альтернативі 1. Крім того, осушення обводнених пісків із відведенням кар’єрних вод у природні водні об’єкти, може призводити до їх забруднення. Також «сухий» метод розробки корисної копалини супроводжується викидами пилу в атмосферне повітря, що призводить до його забруднення.

щодо територіальної альтернативи 1.
 

Планована діяльність буде здійснюватись в межах Харківської міської територіальної громади Харківського району Харківської області.

щодо територіальної альтернативи 2.
 

Не розглядається через відсутність територіальної альтернативи 2.

9.  Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).

Друга категорія

3 Видобувну промисловість Видобувну промисловість: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення;"

 

10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав).


Підстав немає

 

11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.


Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД, розробляється у відповідності із ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року (зі змінами), з урахуванням «Загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля», затверджених Наказом Міндовкілля від 15.03.2021 року № 193 та «Методичних рекомендацій з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для видів діяльності у галузі видобування корисних копалин», затверджених Наказом Міндовкілля від 28.12.2021 року № 884.

 

12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.

 

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності;

аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості


під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;

врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.

На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.

У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення.

13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.


Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.

У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.

 

14. Рішення про провадження планованої діяльності.

 

Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде  

Висновок з оцінки впливу на довкілля

(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

що видається Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України

(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)

Спеціальний дозвіл на користування надрами

(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

що видається Державною службою геології та надр України;

(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)

Дозвіл на викиди

(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

що видається Департаментом захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації

(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)

 

15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, [email protected], (044) 206-31-40; (044) 206-31-50, Грицак Олена Анатоліївна – заступник директора департаменту – начальник відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екологічної оцінки

Друкувати