У Харкові представили ескізні проекти пам'ятного знака на площі Свободи Виставка робіт в рамках відкритого бліц-конкурсу на кращий ескізний проект пам'ятного знака на пл. Свободи проходить зараз у Будинку архітектора.

Як повідомила сьогодні, 27 січня, відповідальний секретар конкурсу Катерина Пилявська, було прийнято 29 конкурсних робіт, і всі вони представлені в експозиції. Ескізні проекти подавалися анонімно, але вже відомо, що в конкурсі взяли участь представники Італії та США.

«Умови були максимально лояльними для учасників, без жорстких вимог щодо архітектурного рішення, параметрів або розташування пам'ятного знака. Цим пояснюється те, що ми отримали абсолютно різнопланові роботи. Наприклад, є пам'ятники висотою 3 метри, а є 86, 135 і навіть 175 метрів. Місця теж пропонуються різні - і в центрі скверу, і на місці колишнього пам'ятника Леніну», - розповіла Катерина Пилявська.

Сьогодні в Будинку архітектора відбулася презентація проектів, в якій взяли участь експерти, що дали свою оцінку.

Як зазначив харківський архітектор Павло Нагірний, конкурс вдався і кількістю, і якістю робіт. За його словами, усі ескізні проекти можна поділити на кілька груп. Перша група - великі, масштабні роботи. Найбільш примітні з них - «Маяк Свободи» висотою 175 м і «Стела Свободи», яка досягає у висоту 135 м. Як пояснив архітектор, роботи такого масштабу «забирають» все візуальне навантаження, і площа відходить на другий план. За його словами, в цьому їхній головний недолік, хоча за змістом, стилістикою і наповненням ці проекти досить цікаві.

Друга група - це роботи, в яких передбачені розважальні елементи - оглядові майданчики, кафетерії, кінотеатри тощо. Але, на думку архітектора, подібні проекти хоч і цікаві, але все ж не годяться для знакової площі міста і були б доречнішими в більш підходящих місцях. Роботи, в яких пропонується побудувати фонтани, теж мають слабке місце, оскільки в Харкові фонтани в холодну пору року відключаються.

Третя група - це проекти, які відображають архітектурно-історичну традицію площі Свободи. Це, наприклад, козацька фортеця або пам'ятний знак у вигляді ангела на стелі вгорі в оточенні чотирьох фігур колоритних історичних особистостей - внизу. Перевагу архітектор надав другому варіанту.

«Коли молодий архітектор Віктор Троценко намалював на жовтенькому папірці ескіз площі Свободи, то вже тоді він визначив її композиційний центр. Починаючи з 1929 року, в цьому місці - круглій частині скверу - постійно з'являлася якась домінанта, стрижень. Спочатку це був обеліск, присвячений революції. Поки будували площу, не вистачило трохи коштів на цей обеліск, а потім Харків припинив бути столицею України, і незабаром почалася війна. Місто було сильно зруйноване, і після війни з'явився макет відновлення площі Свободи, який і зараз можна побачити в Будинку архітектора. Там повинна була з'явитися стела, що символізує перемогу у Другій світовій війні, більша, із зіркою вгорі. Цей пам'ятник добре і переконливо там виглядав. Це було в 1947 році, і на проект у такому вигляді теж не вистачило коштів. До речі, і зараз ще в північному крилі Південного вокзалу, в залі очікувань, можна побачити величезне панно з виглядом в бік площі Свободи, де на тлі Держпрому зображена стела! Це було в 1952 році, в рік відкриття відновленого вокзалу. Таким чином, в круглій частині скверу архітектори різних часів постійно пропонували встановити якусь вертикаль. І тільки після того, як в 1963 році на площі відкрили пам'ятник Леніну, до цієї теми більше не поверталися», - розповів Павло Нагірний.

Саме тому в конкурсі архітектор надав перевагу ескізу зі стелою, яка візуально перегукується з ідеями давно минулих років. Висота композиції - 86 метрів. На вершині розташовується Ангел з православним хрестом, внизу - чотири фігури, особистості яких так чи інакше перегукуються з історією Слобожанщини. За задумом автора, верхню фігуру буде видно тільки здалеку, а зблизька вся увага буде прикута до історичних особистостей.

Перша фігура - Анахарсіс, скіф із Північного Причорномор'я, що жив в VI столітті до н.е., якого шанували давньогрецькі мислителі. В даний час він відомий філософам усього світу. Нагадаємо, що територія Слобожанщини представляла собою значну частину скіфської держави.

Друга фігура - князь Ігор, який організував похід проти половців у 1185 році. Ця подія стала сюжетною основою найбільшого лірико-епічного твору середньовіччя - «Слова о полку Ігоревім». Першим містом, якого досяг князь, повертаючись із полону, був Донець (його руїни знаходяться в межах Харкова).

Третя фігура - Семен Климовський (Клімов), видатний український поет і філософ, який вважається попередником Григорія Сковороди. Його пісня «Їхав козак за Дунай» отримала світову популярність.

Четверта фігура - Михайло Петренко, уродженець міста Слов'янська, студент Харківського університету. Вершиною творчості цього поета-романтика стала пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю», яку вважають народною. Цей твір - візитівка не лише Слобожанщини, а й усієї України.

Організатори конкурсу не виключають, що найцікавіші проекти, які не виграють у конкурсі, можуть бути реалізовані в інших місцях міста.

Яка з робіт переможе, з'ясується вже найближчим часом: засідання журі планують провести на початку лютого. Голосуватимуть за кращий проект представники Спілки художників, Спілки дизайнерів, Спілки архітекторів, Спілки фотохудожників, провідних профільних вишів Харкова, заслужені будівельники України, почесні громадяни Харкова, які увійшли до складу журі.

Поки ж усі охочі можуть ознайомитися з ескізними проектами в Будинку архітектора (вул. Дарвіна, 9) з 10:00 до 17:00 щодня, крім суботи та неділі. Всім відвідувачам надана можливість залишити відгуки у спеціальній книзі. Організатори конкурсу обіцяють прислухатися до найбільш розумних зауважень і пропозицій.

Підписуйтесь на Telegram-канал офіційного сайту Харківської міськради.

---