Історія Харкова нараховує понад три з половиною століття, гранично насичених епохальними подіями та пам'ятними датами. Усі вони, немов у дзеркалі, відображені в літописі місцевого самоврядування.

Етапи, ознаменовані бурхливим розвитком, зростанням, перемогами, або, навпаки, трагічні сторінки - усе це неможливо вивчати, розуміти й аналізувати, не знаючи тих, хто очолював місто у певний історичний момент. Практично кожен з керівників місцевого самоврядування зробив свій внесок, нехай і різний, у розвиток Харкова, у якійсь мірі визначив його майбутнє. Місцеве самоврядування, традиції якого беруть початок ще з часів Київської Русі - основа демократії, наріжний камінь у її фундаменті. У Харкові міське самоврядування існує майже два з половиною століття. За цей час воно пройшло складний шлях, багато разів реформувалося, удосконалювалося й встигло накопичити унікальний досвід. Досвід, який у наш час широко використовують, враховуючи як успіхи, так недоліки та прорахунки.
Сьогодні Харків - один з лідерів муніципального руху в Україні, піонер у розробці й здійсненні багатьох реформ в галузі міського господарства, у тому числі комплексних. Перший демократично обраний мер Харкова Євген Кушнарьов був обраний президентом Асоціації міст України і вважався одним з найавторитетніших експертів у галузі місцевого самоврядування. Чинний міський голова Геннадій Кернес є віце-президентом Асоціації міст України та входить до складу Ради Регіонів при Президентові України. Перед вами історія Харкова в особах його керівників. Зрозуміло, неможливо помістити тут повні біографії або життєписи всіх міських голів Харкова. Тому обмежимося лише роками перебування на посаді (біля прізвища) і короткими довідками.

Керівники Харківського міського самоврядування

Гуковский Павло 1767-1768
Увійшов в історію як перший Харківський міський голова. Виходець зі слободскоукраїнської козацької старшини, відставний сотник. До призначення виконував обов'язки помічника сотника, відповідав за боротьбу з пожежами в місті. Володів шинком. Конкретних адміністративних функцій не виконував, посада була радше номінальною.



Афанасьєв Федір 1768-1778
Підпрапорний. Перебував на посаді міського голови тривалий термін (10 років). Двічі обирався головою місцевого самоврядування (1768 і 1771 рр.). Уперше змінив свого попередника на тимчасовій посаді, удруге був обраний уже на постійну посаду. Відомостей про діяльність не збереглося.




Артюхов Петро Іванович 1779-1784
Був посадовою особою як самоврядування Слобідських козацьких полків, так і органів місцевої влади після ліквідації автономії Слобожанщини. Після закінчення терміну перебування міським головою обіймав відповідальні посади в органах місцевого самоврядування (бургомістра, засідателя губернського магістрату).



Карпов Артемій 1784-1789
Перебував на посаді два трирічні виборні терміни. Належав до еліти харківського купецтва (купець 2-ї гільдії). Послідовно й твердо обстоював інтереси міста перед будь-якою владою. Вступав у конфлікт із губернським магістратом, судився з ним і вигравав. У 1787 р. на чолі депутації городян вітав Катерину II під час її приїзду до Харкова.



Павлов Олександр 1790-1791
Один з небагатьох представників дворянства, а не купецтва в керівництві міського самоврядування до реформи 1870 р. Колезький реєстратор. Саме з нього першого намісницьке правління ввело в постійне звернення до міського голови займенник «Ви». Докладніших відомостей про діяльність не збереглося.




Тамбовцев Олексій 1791-1793
Купець. Обіймав посади бургомістра міського магістрату, старости зі складання міської обивательської книги. Активності на цих постах не виявляв, постійно демонстрував небажання займатися громадською виборної діяльністю. З посади старости через місяць попросився у відставку, за що був навіть тимчасово виключений з міської громади.



Анікєєв Андрій 1793-1796; 1805-1808
Виходець з купців (2-га гільдія з капіталом в 5045 руб.). Активно обстоював інтереси свого стану. Наприклад, був одним з ініціаторів клопотання харківських купців про заборону різночинцям торгувати в місті. Удруге обіймав посаду міського голови в 1805-1808 рр. Докладніших відомостей про діяльність не збереглося.



Бутенков (Бутенко) Михайло 1796-1799
Харківський купець. Активно брав участь у роботі місцевого самоврядування. Обіймав посади ратмана першого Харківського міського магістрату, міського старости. Був удостоєний звання іменитого громадянина міста (1793 г.). Після відставки з посади міського голови володів шинком.  Докладніших відомостей про біографію і діяльність не збереглося.



Урюпін Єгор Єгорович 1799-1805
Купець. Обіймав високі посади в системі місцевого самоврядування. Зробив великий внесок у справу заснування Харківського університету. Твердо стояв на позиціях законності, вступав у конфлікти з губернаторами. У 1803 р. його навіть силоміць поклали в божевільню. Проте зумів відстояти свої права, подавши прохання найвищій особі, і ​​домігся звільнення губернатора з посади.



Карпов Федот Дорофійович 1808-1811
Старообрядець. Один з найбільших власників і землевласників Харкова, володів фабрикою та лавками в центрі міста. Родоначальник відомого купецького роду. На своїх ділянках поселяв відставних солдатів - «москалів», через що згодом цей район Харкова набув назву Москалівка, яку носить досі.



 
Ламакін Василь Михайлович 1811-1823
Багатий харківський купець. Чотири рази обирався міським головою. При ньому міське управління прагнуло стабілізувати фінанси, збыльшивши доходи та зменшивши витрати. Відрізнявся лояльністю до губернської адміністрації. Великий меценат. Організував масштабний збір пожертвувань на потреби армії в міській думі.



Криворотов Григорій 1823-1828
Як і попередник - представник купецтва в Харківському міському самоврядуванні. У 1807 році був єдиним на той час у місті купцем 1-ї гільдії з капіталом у 16 600 рублів, правда, у 40-х роках XIX століття був записаний уже в 3-тю гільдію. Відомостей про діяльність на посаді міського голови не збереглося.



Мотузков Антон 1829-1834
Двічі очолював харківське самоврядування. Енергійно боровся з холерної епідемією 1830-1831 рр. Пожертвував велику суму грошей на утримання лікарні  для хворих на холеру. Під час другого терміну А. Мотузкова Харків придбав ділянку, на яку згодом перевели центральний (нині Благовіщенський) ринок.



Кузін Кузьма Микитович 1835
Купець 1-ї гільдії, торгував горілкою та винами. Володів золотими копальнями в Сибіру. Один з найбільших власників нерухомості в Харкові. Активний благодійник, побудував на свої гроші церкву на Холодногірському кладовищі. Першим з жителів Харкова був удостоєний звання радника комерції. Почесний громадянин.



Ковальов Дмитро 1835-1837
Купець 3-ї гільдії. До обрання міським головою був гласним міської шестигласної думи. Посаду отримав «у спадок» - очолив місцеве самоврядування після добровільної відставки свого попередника. Перебував на посаді протягом двох років. Докладниішх відомостей про діяльність не збереглося.




Карпов Сергій Федотович 1838
Син міського голови Ф. Д. Карпова. Навчався бухгалтерії у Данцігу, був одним з найосвіченіших підприємців міста. Після смерті батька - найбагатший купець, найбільший власник нерухомості та підприємств. Заснував одну з перших у Харкові сукняних фабрик. Почесний громадянин. Відмовився від посади невдовзі після обрання.



Базилевський Федір Васильович 1838-1839
Купець 3-ї гільдії. Очолив самоврядування після відмови попередника від посади, оскільки посів був друге місце за кількістю голосів. Через рік подав прохання про відставку, мотивуючи це станом здоров'я і потребою зосередитися на веденні комерційних справ після смерті сина. Відомостей про діяльність не збереглося.



Климов Андрій Павлович 1839-1840
Купець 3-ї гільдії. Посада перейшла до нього послідовно від С. Ф. Карпова і Ф. В. Базилевського. Як і двоє попередників, не приділяв достатньо уваги виконанню своїх службових обов'язків. Під час його відсутності Харківським міським громадським управлінням керував старший бургомістр П. Д. Грановський.



Котляров Михайло Петрович 1841; 1846-1847
Купець 3-ї гільдії. Меценат. Відомий тим, що підтримував низькі ціни під час неврожаїв. Удостоєний подяки імператриці Марії Федорівни, подяки харківських військових і цивільних губернаторів, звання спадкового почесного громадянина і «монаршого благовоління» Миколи I. Добровільно подав у відставку.



Грінченков (Грінченко) Гавриїл Денисович 1841-1843
Купець, підприємець. Обраний на посаду «міським товариством» у 1841 р. Під час його перебування на посаді, за оцінкою істориків Д. І. Багалія та Д. П. Міллера «...міське господарство настільки занепало, що звернуло на себе увагу губернського начальства, який призначив з цього приводу особливе слідство».




Рудаков Федір Михайлович 1844-1846
Купець 3-ї гільдії. У 1841 р. заміщав Г. Д. Грінченкова під час його хвороби. У 1844 р. обраний на посаду міського голови. Хоча діяльність Ф. М. Рудакова історики й не оцінюють так негативно, як попередника, при ньому Харківське міське управління не домоглося будь-яких значних успіхів у розвитку міського господарства.



Рижов Іван Іванович 1847-1849
Купець, власник заводу. Один з найактивніших меценатів та діячів у галузі благодійництва. Опікун кафедрального Успенського собору. Удостоєний благословення Святійшого Синоду, золотої медалі «За похвальні на користь Батьківщини вчинки». Двічі обирався міським головою, першого разу відмовлявся від посади.



Рудаков Олексій Михайлович 1850-1852
Багатий купець. Діяльність самоврядування при ньому була успішною, збільшився готівковий капітал міської думи. Конфліктував з генерал-губернатором. Був знятий з посади, потім відновлений. Повторно обраний. Удруге зміщений і засланий до Уфи.  Після заслання повернувся до громадської діяльності, став гласним першої пореформеної Харківської міської думи.



Костюрін Сергій Кіндратович 1853-1858
Купець, торгував винами. Благодійник, удостоєний різних нагород. Користувався прихильністю губернської адміністраціі. На свої кошти на вулиці Мироносицькій спорудив будинок для 1-го міського початкового училища. С. К. Костюрін був досить колоритною фігурою і був для драматурга М. О. Островського прототипом персонажів його п'єс.



Северин Олександр Матвійович 1859-1861
Купець 2-ї гільдії, торговець металевими виробами та галантерейними товарами. Активно працював в органах самоврядування, був старшим гласним Харківської міської думи, кілька разів виконував обов'язки міського голови (у цілому 7 місяців), потім обіймав цю посаду на постійній основі. Нагороджений трьома золотими медалями.



Скринник Олексій Олександрович 1862-1867
Купець 1-ї гільдії. Спадковий почесний громадянин. Обирався на посаду міського голови двічі. Активно працював над створенням фінансових структур Харкова. Ініціатор утворення першого на території України міської купецького банку, який згодом став взірцем муніципальної підприємницької діяльності.




Шатунов Микола Дмитрович 1867-1870 <